Вільха чорна (Alnus glutinosa Gaerth.) та сіра (Alnus incana (L.) Moench.). Наукова назва Alnus походить від кельтських слів ал – “при” та лан – „берег” за місцезростання. Видова назва glutinosa означає “клейка” через клейкість молодих листків. Чорною вільха називається через чорнуватий стовбур старих дерев. Всі частини дерева мають лікувальні властивості, зокрема вдається подолати навіть рак грудей. Хоч мало хто згадає вигляд квіток вільхи, а проте вона хороший медонос, а це кращий – пергонос.
В урочищі виявлено декілька екземплярів іншої вільхи – вільхи сірої. Це дерево висотою 5-15 м, з гладкою, блискучою сріблясто-сірою корою. Молоді гілки та бруньки, на відміну від попереднього виду, не клейкі. Листки зверху голі темно-зелені, зісподу – сизо-зелені, тонко-волосисті. Вільха сіра зростає у Карпатах, зрідка – у лісостепу, південніше – відсутня.
Интересная статья о рыбалке. Ловля рыбы щука в Бельгии. Посетите наш сайт Ruboman.ru